Фото Матвійко Каті)
Лежать сніги. Я виглядаю весну.
Вона десь там, де змерзли солов'ї.
Вона іде... І я тоді воскресну.
Я жду її. А може не її.
Я жду себе. Не знаю чи діждуся,
бо це ж не я, в ці тоскні вечори!
Соснові плечі вивірка обтрусить,
стрічати весну вийдуть явори.
Вона іде - півнеба над плечима
І я іду повз мертвий живопліт.
Ліна Костенко
Немає коментарів:
Дописати коментар