Сквер Пам'яті

Пекельні  цифри та слова

У серце б’ють, неначе молот.

Немов прокляття, ожива

Рік тридцять третій…

Голод…Голод…

Згадай усе ти, щоб воздать

Близьким і дальнім людоморам.

…Хоч радість легше пам’ятать,

Та треба  пам’ятать і горе .

Наслідки голодомору – це великі духовні втрати, які цифрами не зміряти. Скільки селян, яким пощастило вижити, які були землеробами з діда –прадіда, відсахнулися від своєї селянської долі, зреклися мови своєї, звичаїв, пісень.І ще одна гірка істина. В могилу голодомору зійшли найкращі. Гинули працьовиті, самостійні хазяї. Всі здібні, талановиті, здорові духом і тілом, які мислили і протестували – все це винищувалось з корінням. Ми мусимо пам’ятати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя, аби цей гіркий досвід минулого ніколи не повторився. У нашому селі закладено сквер Пам’ятні біля  знаку  жертвам Голодомору. Разом з іншими учнями школи та жителями села старанно і завзято трудилися і учні нашого класу. Тут висаджено: катальпу (16 шт.), дуб червоний (20 шт.), липу(20 шт.), горобину звичайну  (20 шт.), горобину дубол (15 шт.), спірею Вангута(2 шт.), тую колоновидну (2 шт.), ліщину (4 шт.), аронію(4 шт.), калину (4 шт.), молодило.  Сквер – це є наша пам’ять і водночас, застереження майбутнім поколінням всього людства.

Більше фото можна переглянути тут